- Все буде добре?
- Звісно буде, доню!
Ти витри сльози, дай свою долоню!
І розкажи – чому так гірко плачеш,
Кому в своєму серці не пробачиш?
Можливо, хтось довіру твою зрадив?
Або Тобі погане щось порадив?
Чи може, на батьків образу маєш,
Чи на роботі когось зневажаєш?
А може,Твій коханий серце ранив,
Забув тебе, образив чи споганив?
Ти розкажи, повір – Я зрозумію.
Підтримаю, поможу –Я умію!
Лише відкрий мені своє серденько,
Бо Ти моя дитина дорогенька!
Повір, в житті по - різному буває,
Але Твій Бог Тебе не забуває…
Твої терпіння очищають душу,
І їх тому Тобі послати мушу.
Коханий зрадив? Значить, не любив,
Ти відпусти, бо Я йому простив…
Тебе чекає набагато кращий,
Бо заслужила в мене Ти на щастя!
Батьків шануй –Ти їх не обирала,
Та через них на світ Ти потрапляла.
Пораду злу не слухай , доню мила,
Відкинь її, є в Тебе на це сила.
Образив хтось? Бажай Йому добра –
Бо Ти - дитина світла, Ти - моя!
Дозволь мені життя Твоє творити,
Живи в мені, а Я у Тобі буду жити.
Й повір – усе на краще у житті,
Якщо життя своє довірила Мені…
(Автор - Ірина Левко)
